Займенник orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2611


ЗАЙМЕННИК-частина мови, яка обєднує слова, що не називають особи, предмета, ознаки предметiв, ïх кiлькостi чи порядку при лiчбi, а тiльки вказують на них: той, хто, я, вона та iн. Займенник є найбiльш абстрагованою частиною мови, проте значення займенника визначається контекстом або реальною обстановкою мовлення. Виконувану займенниками функцiю замiщення назв предметiв, ознак i кiлькостей називають вказiвною, або дейктичною (вiд гр сiвiхiє — вказiвка). Займенники я, ти, вiн виконують замiщувально-вказiвнi функцiï: я позначає мовця, ти — адресата мовлення, вiн — особу чоловiчоï статi або будь-який предмет, позначуваний iменником чо-ловiчого роду. Займенники за значенням подiляються на девять розрядiв:
1) особовi: я, ти, ми (перша особа); ти, ви (друга особа); вiн, вона,
воно, вони (третя особа);
2) зворотний: себе;
3) присвiйнi: мiй, наш (першiй особi); твiй, ваш (другiй особi); свiй
(будь-якiй особi); ïхнiй, ïхня, ïхнє, ïхнi
(третiй особi);
4) вказiвнi (вказують на предмети, ознаки): цей (оцей), той (отой),
такий (отакий), стiльки;
5) означальнi (узагальнено вказують на ознаки предметiв): сам, самий,
весь (увесь), всякий, кожний (кожен), iнший;
6) питальнi — вживаються для оформлення запитання: а) про осiб
(хто) або предмети (що); б) про ознаки, якостi чи приналежнiсть
предмета (який, чий); в) про кiлькiсть або порядок предметiв при
лiчбi (скiльки, котрий), а в структурi складнопiдрядного речення повя-
зують пiдрядне речення з головним як сполучнi слова;
7) вiдноснi — тi самi, що й питальнi, вказуючи на невизначену
особу, предмет або якiсть;
8) заперечнi — вказують на вiдсутнiсть предметiв, ознак, кiлькос-
тей: нiхто, нiщо, нiякий, нiчий, нiкотрий, нiскiльки, жодний
(жоден);
9) неозначенi займенники, утворенi вiд питально-вiдносних за допомогою
формантiв аби-, де-, будь-, небудь-, казна-, хтозна-, -сь, вказуючи
на невизначенiсть особи, предмета, якостi чи кiлькiсного вимiру.

Займенник orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2611