Запозичення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2365


ЗАПОЗИЧЕННЯ — це елементи чужоï мови (слова, словотворчi афiкси, синтаксичнi конструкцiï i iн.), перенесенi з однiєï мови в iншу в результатi мовних контактiв. Найчастiше запозичуються слова, рiдше -фразеологiзми i синтаксичнi конструкцiï. Запозичення звукiв (з грецькоï мови — звук ф), словотворчих афiксiв (з латинськоï мови — префiкси iнтер- , ультра-, ре-, екс-) вiдбувається в результатi ïх повторного видiлення з запозичених слiв. Запозичення пристосовуються до тiєï мови, яка запозичує. Часто вони настiльки засвоюються, що iншомовне походження ïх виявляється тiльки з допомогою етимологiчного аналiзу (козак, вишня, колiр). Значна частина запозичень зберiгає ознаки свого iншомовного походження у виглядi звукових, морфологiчних i семантичних особливостей. Напр., голоснi звуки [а], [е] на початку слiв свiдчать про походження слiв iз старогрецькоï мови: алфавiт, архiв, ера, естетика: звукосполучення [уа] характерне для слiв французького походження: вуаль, тротуар, експлуатацiя; суфiкс -рi вла-стивий словам латинського походження: гербарiй, лекторiй, санаторiй. Певна кiлькiсть запозичених слiв украïнськоï мови називають предмета i явища неукраïнськоï дiйсностi, у ïх семантицi вiдображенi поняття з життя iнших народiв. Це так званi екзотичнi слова, або екзо- тизми: ледi, сер (анг.), сейм (польськ.), хунта (iсп.), франк, сантим (франц.), акин, аул (тюркс.) Iнодi в украïнських текстах трапляються такi чужi слова, якi не входять до словникового складу украïнськоï мови. Це — варваризми. Вони часто оформляються засобами iншого алфавiту: aima mater (старовинна студентська назва унiверситету), cito (термiново), merci (дякую), Тайме, Юманiте». Серед запозичених слiв є чимало iнтернацiоналiзмiв. Це слова, що вживаються в багатьох неспорiднених мовах з однаковим чи близьким лексичним значенням i звуковим оформленням: академiя, унiверситет, вiза, республiка, копiя, офiцер, школа. 8
Своєрiдним рiзновидом запозичень є кальки Це слова або звороти мови, що повнiстю або частинами перекладенi з iншоï мови Напр., украïнське слово пiвострiв є калькою нiмецького Halbinsel (halb — пiв, половина, Insel — острiв), украïнське лiтописець — це калька з грецького chronographos, украïнське колгосп — калька з росiйського колхоз. У словниковому складi украïнськоï мови є запозичення давнi (iз старословянськоï, старогрецькоï, латинськоï, тюркських мов) i новiшi (з англiйськоï, французькоï, iспанськоï, росiйськоï i iн. мов). Запозичення — це невiдємна i дуже важлива частина лексики украïнськоï мови, особливо у сферi науки, технiки, мистецтва. Але до запозичень слiд ставитись розумно. Неправильне i надмiрне вживання слiв iншомовного походження шкодить мовi, засмiчує ïï лексику, створює в нiй зайвi дублети. Тому треба дотримуватись мiри у вживаннi iншомовних слiв.

Запозичення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2365