<< Главная страница

УТОЧНЮЮЧI ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2894


УТОЧНЮЮЧI ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. Уточнюючими членами речення називають такi члени речення, якi вимовляються з особливою iнто-нацiєю i уточнюють, пояснюють, конкретизують значення головних чи другорядних членiв речення. Цi члени речення конкретизують змiст одноiменного члена, звужуючи або обмежуючи його значення чи даючи йому iншу назву; вiдповiдають на питання: а як саме? а який саме? а що саме? i под. Вимовляються вони з видiльною, уточнюючою iнтонацiєю i на письмi видiляються комами, рiдше — тире. Внизу, за скелями, глухо шумiло море (О. Донченко) (уточнююча обставина — де саме внизу?). Уточнюватися можуть i головнi члени речення, i означення, i додатки, i обставини:
1) пiдмети: Ще будем жити ми- i я, i ти! (П. Тичина);
2) присудки: Вiд вибухiв у вухах шумiло — ревло, гуло i
гупало» (з журн.);
3) додатки: На уроцi повторювали другоряднi члени речення, зокрема
додатки,
4) прикладки: Коли ви менi, старому батьковi, не ймете вiри, то я
запишу на паперi(I. Нечуй-Левицький);
5) означення: За круглим, чорного дерева столом, сидiли сухорлявий i
жовчний князь Ярема Вишневецький, Стефан Потоцький» (Н. Рибак);
6) обставина: Он там, на горбку, має бути весела батькiвська хата
(Ю. Мокрiєв).

УТОЧНЮЮЧI ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2894


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация