<< Главная страница

Сполучник orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2651


СПОЛУЧНИК (лат. соп/ипсйо) — службове слово, за допомогою якого поєднуються члени речення та окремi речення. Поєднуваль- на функцiя є для сполучника основною, пор.: Батько i син пiшли рибалити; Молодим треба набиратися знань, щоб стати мудрими на старiсть. Сполучники не мають самостiйного лексичного значення i не ви-ступають членами речення. Вони поєднують слова незалежно вiд ïх граматичних форм i навiть приналежностi до певноï частини мови. Сполучники можуть поєднувати:
1) iменники: Мiж Днiпром i Доном простягнися найбагатшi у свiтi
чорноземи;
2) прислiвники: Завдання батька було виконано термiново i без-доганно,
3) дiєслова: Микола побачив дивовижну тварину i перелякався. За
морфологiчною будовою сполучники подiляються на:
4) простi (i, та, а, але, бо)',
5) складнi (щоб, якби, якщо, проте)]
6) складенi (тому що, через те що, незважаючи на те що). За характером
синтаксичних звязкiв, якi оформляються сполуч-никами, вони
подiляються на суряднi та пiдряднi. Суряднi сполучники можуть бути:
7) єднальними (/, та, нi …нi, як.., такi)]
8) протиставними (а, але, та (в значеннi але), одначе)]
9) роздiловими (то.., то..; не то.., не то..; або.., або…).
Пiдряднi сполучники поєднують частини складнопiдрядного ре-
чення й оформляють рiзнi вiдношення мiж ними:
10) причиновi (бо, через те що, оскiльки)]
11) часовi (щойно, як тiльки, пiсля того як)]
12) мети (щоб, аби)]
13) умови (якщо, коли б, аби, як тiльки)]
14) допусту (хоч, незважаючи на те що)]
15) порiвняння (як, мов, немов, нiби, начебто)]
16) мiри (аж, що й)]
17) зясування (як, нiби, що). За ступенем семантичноï залежностi
вiд контексту можна видiлити сполучники однозначнi та багатозначнi.
Першi з них мiнiмально залежать вiд контексту (/, а, але), другi ж
повнiстю своє значення можуть розкрити лише в контекстi (що,
щоб, аби).

Сполучник orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2651


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация