<< Главная страница

ПIВНIЧНЕ НАРIЧЧЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2482


ПIВНIЧНЕ НАРIЧЧЯ — одне з трьох нарiч украïнськоï мови. Поширене на територiï Чернiгiвськоï, пiвнiчних районiв Сумськоï, Киïвськоï, Житомирськоï, Рiвненськоï, Волинськоï областей, а також у рядi пiвденних районiв Бiлорусi. Умовна межа мiж пiвнiчними говорами i пiвденними (смуга перехiдних говiрок) проходить по лiнiï: Володимир-Волинський, на пiвдень вiд Луцька через Здолбунiв, Житомир, Бiлу Церкву, Корсунь, Канiв, Золотоношу, Лубни та на пiвнiч вiд лiнiï вздовж рiки Сули через Суми до Суджi. Пiвнiчне нарiччя (полiськi говори) складають лiвобережнополiсь- кий, правобережнополiський та волинсько-полiський говори, до останнього прилягають пiдляськi чи надбузько-лолiськi говiрки. У системi голосних звукiв пiвнiчнi говори вiдрiзняються вiд пiвденних (пiвденно-схiдних i пiвденно-захiдних) тим, що в них на мiсцi давнiх звукiв *о, *е, *е у наголошенiй позицiï вживаються дифтонги ГЧ [уо], [уе], [уи], [уо], а у ненаголошенiй позицiï — монофтонги (див. ДИФТОНП та iн. На мiсцi давнього носового у ненаголошенiй позицiï вживається зеук [е] пiсля твердого приголосного, напр.: памет', колодез'. Для пiвнiчного нарiччя характерним є ствердiння звукiв [р] i [ц], напр.: хлопец, бурак. У лiвобережнополiських говiрках у iменниках типу життя зберiгається подовження приголосних, пiсля якого вживається звук [е], напр.: жит'.е, помач'.е.

ПIВНIЧНЕ НАРIЧЧЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2482


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация