НАЗИВНЕ РЕЧЕННЯ (НОМIНАТИВНЕ РЕЧЕННЯ) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2729


НАЗИВНЕ РЕЧЕННЯ (НОМIНАТИВНЕ РЕЧЕННЯ). Називним речен-ням називається односкладне речення з називним вiдмiнком iменни-ка або кiлькiсно-iменною будовою, що стверджує буття предмета або явища, яке може ускладнюватися значенням вказiвки, емоцiйноï оцiн-ки, волевияву. Може виражатися i займенником: Вона! Боже, справдi вона!» (В. Самiйленко). Суттєвою ознакою цих речень є констатуюча iнтонацiя. поширенi й непоширенi називнi речення: Сосни високi. Серпень. Спека. Все горить яскравим сонця променем(. Летюк); Вказiвнi називнi речення: Ось копiя наказу»(О. Довженко); оцiннi називнi речення: Справдiславна дiвчина(М. Стельмах); спонукально- бажальнi називнi речення: Документи!Документи у нас, товаришу, рiзнi, — сказав повстанець.. (О. Довженко); власне-називнi речення, до яких належать назви книг, часописiв, картин, музичних творiв та iн.: Собор»(назва романуО. Гончара); називнi уявлення: Правда… За неï люди вiддають життя та iн.

НАЗИВНЕ РЕЧЕННЯ (НОМIНАТИВНЕ РЕЧЕННЯ) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2729