Наголос orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2402


НАГОЛОС — видiлення одного iз складiв неодноскладового слова або слова з реченнi за допомогою посилення м'язового напруження, змiни висоти тону або подовження голосного звука. В украïнськiй мовi наголос вiльний, рiзномiсцевий, тобто вiн може падати на будь-який склад слова: школа, весна, говорити, програмувати тощо. В iнших мовах наголос може бути сталий. Напр., у французькiй мовi наголос завжди на останньому складi, а в польськiй — на передостанньому. В украïнськiй мовi наголос рухомий, тобто при змiнi слова вiн може/змiнювати своє мiсце: рука'- руки, теплий — теплiший, вiдро-вiдер, писати- виписати. Кожне самостiйне слово має наголос. Службовi частини мови, як правило, не мають наголосу. Вони приєднуються до самостiйних, ут-ворюючи разом з ними так зване фонетичне слово, наприклад, думай же, говорив би, вiн i вона'. Склад i голосний у складi, на який падає наголос, називаються наголошеними, а всi iншi — ненаголошеними. 19
Наголос на письмi звичайно не позначається, а в словниках наголос позначається спецiальним знаком (наприклад, море). Багатоскладовi слова, а особливо складнi, крiм основного наголосу, можуть мати ще й додатковий, або побiчний, що характеризується меншою силою. Вiн також позначається при потребi спецiальним значком, наприклад: багатокiлометровий, загальнословянський. Словесний наголос обєднує звуки в словi, виконує словорозрiз- нювальну (атлас- атлас, приклад — приклад) та форморозрiзню- вальну функцiï (змiï- змiï, вилiтати — вилiтати, сестри — сестри). В украïнськiй мовi iснують слова i з подвiйним наголосом. У словниках вони мають два знаки наголосу. Наприклад, байдуже, помилка, весняний, мабуть. Логiчний наголос видiляє найважливiше слово в смисловiй структурi речення, пiдкреслює його особливе значення. Наголошеним може бути будь-яке слово, у тому числi й неповнозначне. Розкажи про неï. Розкажи про неï. У реченнi може iснувати й емфатичний наголос. Такий наголос пiдкреслює емоцiйне значення слова. Емфатичний наголос найчастiше виражається подовженням наголошеного голосного, а iнодi й приголосного, а також своєрiдною мелодикою. Наприклад: А Леся так прямо оче-е-ей не зводить. Ах ти ж Крриса… Спокiйно, товариш гер-рой (Г. Тютюнник).

Наголос orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2402