ГОЛОСНI ЗВУКИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2400


ГОЛОСНI ЗВУКИ — це звуки, що утворюються музикальними тонами, або голосом. Голос певного тону виникає в гортанi внаслiдок коливання голосових звязок, потiм разом iз струменем видихуваного повiтря потрапляє в ротову порожнину, де розмiщенi основнi мовнi органи (язик, губи). Струмiнь видихуваного повiтря на виходi слабкий, оскiльки голоснi звуки творяться без подолання будь-якоï перешкоди. Вiдмiнностi мiж голосними визначаються тим, як розташованi рухомi мовнi органи (язик, губи), якоï форми та обєму надають ротовiй порожнинi.
В украïнськiй мовi шiсть голосних звукiв: [i], [и], [е], [у], [о], [а]. За участю губ у ïх твореннi вони подiляються на огубленi ([о], [у]) i неогубленi ([i], [и], [е], [а]).
Усi голоснi звуки в наголошених складах звучать виразно i чисто: парта, куля, вiкно, жити, папiр,небо. Це сильна позицiя голосних. У слабкiй позицiï, тобто в ненаголошених складах, голоснi [i], [у], [а] практично не змiнюють свого звучання. Порiвн.: пiна — снiги, бути — була, хата — дошка. Голосний [о] звучить чисто i в бiльшостi ненаголошених складiв (молоко, ходити, порiг), але перед наголошеним складом з [у] голосний [о] звучить як [оу] (о з призвуком у): розумний [розумний], могутнiй [моугут'н'iй], зозуля [зоузул'а].
Голоснi [е] та [и] в ненаголошених складах звучать вiдповiдно як [еи] та [и3]: весна [веисна], зернина [зеирнйна], писав [пиесав], минати [миенати]. У кiнцевих ненаголошених складах при повiльнiй вимовi голосний [и] практично не змiнює свого звучання.

ГОЛОСНI ЗВУКИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2400