Фонема orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2422


ФОНЕМА — це найменша звукова одиниця мови, яка здатна розрiзняти слова i морфеми: там, том, тим; бiй, мiй, рiй; несу, несе, неси. У потоцi мовлення вимовляється велика кiлькiсть рiзноманiтних звукiв, що бiльше чи менше вiдрiзняються один вiд одного. Так, вiдрiзняються звуки чоловiчого голосу вiд жiночого або дитячого. Так само помiтно вiдрiзняється за своïм звучанням мова кожноï людини. Бiльше того, та сама людина в рiзний час вимовить те саме слово не однаково з погляду звучання. Наприклад, у словi звук [е] звучатиме з рiзним наближенням до [и]: [меитати], [миетати]. Але цi вiдтiнки вимови звука [е] не змiнюють лексичне значення слова, люди сприймають цi звуки як один звук [е]. У свiдомостi людини цi звуки обєднуються в один звуковий тип, одну звукову одиницю [е]. Саме ця 24
тукова одиниця, а не звуки [еи], [ие], вiдрiзняє слово метати вiд мотати. Найменшi звуковi одиницi мови, якi здатнi розрiзняти слова i морфеми, i є фонемами. Фонема — це абстрактне поняття, звук — бiльш конкретне. Фонема реалiзується у мовленнi в конкретних звуках.

Фонема orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2422