Дифтонг orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2462


ДИФТОНГ — складний голосний звук, що утворюється з двох компонентiв. Дифтонг утворює один склад. В украïнськiй дiалектнiй мовi у пiвнiчних говорах до складу групи Г» голосних входять дифтонги: iе (нелабiалiзований дифтонг переднього /-> »Ч ряду) та лабiалiзований дифтонг заднього ряду — [уо], [уе], [уи], [уо]. Цi дифтонги виступають на мiсцi давнiх *о, *е, *е у наголошеному Г~ ґ~>. 'ч складi. Наприклад: куон', стуел, двуир, прин'уос, р'iечка, л'iес. У ненаголошених складах дифтонгам вiдповiдають звуки [о], (є], [и] при попередньому твердому приголосному: дивчата, мешок, беда', старост', кон'а, стена'. Дифтонги властивi лiвобережнополiським та правобережнополiсь- ким говiркам пiвнiчного нарiччя. У волинсько-полiських говiрках у вiдповiдних позицiях вживаються найчастiше монофтонги (однорiднi звуки), наприклад: кун', стул, етил, н'ус, — яким у лiтературнiй мовi вiдповiдає звук [i]: к'iн', ст'iл, н'iс.

Дифтонг orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2462