ЧислIвник orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2665


ЧИСЛIВНИК-повнозначна частина мови, яка означає конкретну чи абстрактно- математичну кiлькiсть або порядок предметiв при лiчбi: сiм зошитiв, двадцять пять гривень, три сьомих, шестеро сестер, двадцять перше квiтня та iн. За значенням та характером вживання числiвники подiляються на кiлькiснi та порядковi. Кiлькiснi числiвники вiдповiдають на питання скiльки?Дев'ять осiб не з'явилося сьогоднi на засiдання гуртка через хворобу, порядковi — котрий за порядком? Дев'ятий день безперестану йде дощ.
За будовою розрiзняють числiвники:
1) простi: один, чотири, тисяча,
2) складнi: двадцять, сiмнадцять, вiсiмдесят;
3) складенi: двадцять один, сто сорок перший, тисяча девятсот
дев'яносто восьмий. Усi числiвники вiдмiнюються за вiдмiнками, а
порядковi також за родами й числами. Усi числiвники можуть
поєднуватися з iменника-ми. Числiвники вживаються в усiх
стилях мовлення, притому в науковому (у математицi) — часто
без iменникiв. У європейських граматиках числiвник спочатку не
видiлявся як окремий розряд слiв, але з появою докладних граматичних
описiв його стали вiдносити до окремого лексико-граматичного розряду
слiв, тобто видiляти як окрему частину мови (приблизно з XVIIIXIX
ст.). Суперечки щодо статусу числiвникiв тривають i зараз на
пiдставi загальних принципiв видiлення частин мови та стану вивчення
у конкретнiй мовi.

ЧислIвник orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=2665